Більше про герб міста
Герб Дрогобича є одним з найдавніших українських міських знаків. Відомо, що надання Дрогобичу часткового магдебурзького права зафіксоване в документах від 21 червня 1422 р. (грамота короля Владислава Ягайла). А 1 квітня 1460 р. новий привілей про переведення міста з руського та польського права на магдебурзьке видає у Львові Казимир Ягеллончик. Пізніше ці грамоти неодноразово підтверджувалися іншими королями. Проте можна припустити, що самоврядна громада могла існувати в Дрогобичі й значно раніше, принаймні з кінця ХIV ст. Відтоді мав би вживатися й міський герб, основною функцією якого було використання на печатці, котрою підтверджували листи, виписи та інші магістратські документи, а також мітили міські ваги та мірні відра для ґарантії точної ваги і міри під час торгів. Герб також ставили на деякі вироби, він розміщувався на міських будівлях, на прапорах тощо. Хоча виявити найдавніші дрогобицькі геральдичні пам’ятки вдалося тільки з ХVІ ст., але функціональне призначення таких знаків в українських містах залишалося сталим протягом ХІV–ХVІІ ст., як і практика їх вибору. На дрогобицькому знакові фігурували викладені у три ряди дев’ять соляних топок у порядку згори вниз – 4:3:2. Причина вибору такого символу цілком зрозуміла, оскільки Дрогобич був одним з найбільших центрів солеваріння на Прикарпатті. Прориси дрогобицької печатки з ХVІ ст. з гербом міста вперше були опубліковані дослідником В.Віттиґом. Він зазначав, що на заокругленому щиті зображено сім “цеглинок” – 2:3:2, подавав свою версію ґотичної легенди печатки (“SIGILLVS DROHOBICIENUS”) та вказував, що її відтиски є на документах з 1525 і 1574 рр. Проведені нами пошукові роботи дали змогу виявити два відбитки аналогічної печатки. При ретельному обстеженні встановлено, що на гербі є все ж таки 9, а не 7 соляних топок (їх Віттиґ потрактував як “цеглинки”) у порядку 4:3:2. Відчитати легенду через поганий стан відтисків не вдалося. Хоча перша печатка є на листі з 1535 р., а друга на вирізаному фрагменті документа з позначеною олівцем датою “1571”, проте видається, що саме за цими печатками виконувався прорис для публікації Віттиґа, а невідповідність дат могла бути пов’язаною з технічними помилками. До кінця ХVІІІ ст. знак Дрогобича незмінно мав зображення дев’яти топок. Як і в інших містах, він подавався на різноманітних щитах із відмінним декоративним оздобленням, залежно від змін мистецьких смаків і стилів. Герб постійно фігурував на печатках міста (sigillum civitatis) та райців (sigillum consulum). Крім того, дрогобицькі війти та лавничий уряд, що виконували судочинну функцію, вживали на своїх печатках видозміну міського герба - сім топок були викладені у порядку 1:3:3 (на одній із печаток ХVІІІ ст. фігурує шість пірамідок – 1:2:3). Подібна практика вживання війтівським та лавничим урядами модифікації міського знака добре відома в ХІV-ХVІІ ст., зокрема у Львові, Городку, Самборі, Стрию, Мостиськах, Перемишлі та інших містах. Після захоплення західноукраїнських земель Австрійської імперією цісарськими грамотами перезатверджуються права міст Галичини. 26 червня 1788 р. такий привілей виставлено імператором Йосифом ІІ для Дрогобича. У зафіксованому гербі міста, через не зовсім вдале відчитання давніх печаток, замість соляних топок на синьому полі фігурують 9 золотих бочок із сіллю у три ряди 4:3:2. У такій інтерпретації герб проіснував до 1939 р.
У повоєнний період інтерес до міської геральдики з’являється тільки на початку 60-х років. У вересні 1967 р. рішенням сесії міської ради для Дрогобича затверджено радянську емблему. Хоча в ній і збережено історичну основу (9 соляних топок), але колір поля щита змінено на зелений, а також додано нові елементи – розгорнуту книгу, півшестерні та полум’я, що мало свідчити про “здобутки соціалізму” в місті.
Після відновлення незалежності України постало питання про відродження давнього символу Дрогобича. Після консультацій з Українським геральдичним товариством ухвалою сесії Дрогобицької міської ради від 22 вересня 1992 р. місту повернуто традиційний історичний знак: на синьому полі срібні соляні топки у три ряди – 4:3:2.
У підсумку, доходимо таких висновків:
- міський знак Дрогобича відомий з початку ХVІ ст., хоча цілком очевидно, що він виник значно раніше, оскільки місто вже в ХV ст. мало самоврядування на магдебурзькому праві. Цей символ місцевого походження й, правдоподібно, був вибраний на місці. Немає жодних підстав твердити, що герб нібито був “наданий” 1340 р. польським королем Казимиром.
- фактично Дрогобич постійно використовував один і той же герб, який зазнавав певних видозмін (використання бочок замість топок 1788 р.) або доповнювався додатковими елементами (радянська емблема 1967 р.). Але його історична основа і зміст зберігалися. Зовсім безпідставними були пропозиції про зміну порядку розташування топок. Тому відновлення первісного герба цілковито закономірне і правильне.
Герб австрійського періоду — наданий імператором Йозефом ІІ 26 червня 1788 р. і зображує в лазуровому полі дев'ять золотих діжок в три ряди - в горішньому чотири, в середньому три, в нижньому - дві. 
Герб радянського періоду — затверджений 15.09.1967 р. рішенням N515 виконавчого комітету міської ради. У зеленому полі на срібній розкритій книзі половина шестірні і полум'я в чаші. Під книгою дев'ять (4,3 і 2) топок солі. Місто - великий центр машинобудування, нафтопереробки, хімічної і легкої промисловості, освіти і культури. Ці сучасні особливості міста відбиті в розгорнутій книзі, на тлі якої зображені частина шестерні і полум'я в чаші. 9 топок солі - символ старого герба. Зелений колір - символ лісів. Автори - В.Бабич, А.Левенец. 
Сучасний герб — затверджений рішенням IX сесії міської ради від 22 вересня 1992p., повторно - рішенням XXII сесії міської ради III скликання за N585 від 25 травня 2001р. в лазуровому полi дев'ять золотих діжок в три ряди - в горішньому чотири, в середньому три, в нижньому - дві. Щит обрамований декоративним картушем і прикрашений срібною короною. 
прапор — затверджений рішенням XXII сесії міської ради III скликання за N585 від 25 травня 2001 р. Прямокутне синє полотнище зі співвідношенням ширини до довжини 2:3, посередині якого 9 білих топок солі у три ряди (4:3:2), із трьох сторін (крім древкової) йде лиштва (шириною в 1/10 ширини прапора), складена з жовтих і блакитних рівносторонніх трикутників. Дев'ять соляних топок використовувалися на міському гербі ще з XVIст. Вони вказують на солеварні промисли, які сприяли розвитку та зростанню Дрогобича.
